![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Корисна для прочитання колонка
Це, звичайно, не аналіз, тому тут щось пропущено, щось несказано, порівняння "ми і вони" однобоке, все так -- тому це і opinion колонка, без претензій на повноту, зате з перебільшеннями і поетичностями для красивого слівця.
Стаття про те, чому демпартія втрачає чоловіків (я б додав -- стереотипних чоловіків). Пара, як на мене, дуже влучних зауважень:
1. [Democratic party] no longer commands respect because it no longer gives it.
2. Masculinity became something to manage rather than to honor... [Democrats] turned politics into therapy and wonder why men don’t show up for the session.
3. Men don’t need to agree with [republicans] to understand them. (MG: I'd say "empathize with" instead of "understand")
Я, звичайно, ще той спеціаліст в плані розуміння чоловіків, особливо, частотно-стереотипних молодих чоловіків і їхніх емоційних потреб і забаґанок, але в рамках мого обмеженого розуміння світу воно дуже схоже на правильний діагноз, хай і не єдиний (хто сказав, що проблема лише одна?) Більше того, воно несподівано резонує з групою ідей, що деми страждають від небажання асоціюватися з деякими зі своїх радикальніших/буйніших представників.
Правда, неясно, чи демпартія зуміє перебудуватися, щоби знову почати більше притягувати персонажів з підвищеною маскулинністю (або аспіраціями в її бік). А якщо і вийде, то чи буде з того користь, бо, маскулинність -- штука така, їй характерна конфліктність і агресія, щоб не сказати щось образливе про молодих самців. Відповідно, цю конфліктність і агресію треба на когось спрямовувати (що ми прекрасно бачимо у респів), а від цього можуть бути (та обовʼязково будуть) додаткові проблеми.